інформація для 4 курсу

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З БІОСТАТИСТИКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА»; «ПЕДІАТРІЯ»)

НА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК  

п\п

Тема лекції

Мед.ф.№1

Мед.ф.№2

Мед.ф.№3

Мед.ф.№3

(укр.)

Мед.ф.№4

1

Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини. Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення.

вул. Фастівська, 2

вул. Фастівська, 2

вул. Руська, 207а

вул. Чернігівська,1

 

кафедра соціальної медицини та ООЗ,

ауд.№3

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВІV  КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1, 2, 3, 4

З ПРЕДМЕТУ «БІОСТАТИСТИКИ»

НА 2017-2018 Н.Р. 

Назва теми

Кількість годин

1.

Методологічні основи організації статистичних досліджень в системі охороні здоров’я.

2

2.

Відносні величини (статистичні коефіцієнти). Графічні методи аналізу. Ряди динаміки та їх аналіз.

2

3.

Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації.

2

4.

Метод стандартизації. Параметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.

2

5.

Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей. Підсумковий контроль.

2

 

Разом годин

10

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВІV  КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1, 2, 3, 4

З ПРЕДМЕТУ «БІОСТАТИСТИКИ»

НА 2017-2018 Н.Р. 

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

10

Поточний контроль. Перевірка завдань.

2.

Епідеміологічні дослідження в охороні здоров’я, їх характеристика та аналіз. Фактори ризику.

2

Перевірка роботи

3.

Клінічна епідеміологія. Сучасні принципи та правила проведення клінічних досліджень.

2

Перевірка роботи

4.

Планування та організація проведення статистичних досліджень

2

Перевірка роботи

5.

Непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.

2

Перевірка роботи

6.

Скринінг: оцінка точності скринінгових тестів. Чинники ризику: методика розрахунку та оцінки ризиків.

2

Перевірка роботи

7.

Виконання СРС за обраною темою

10

Перевірка роботи

8.

Підготовка до підсумкового контролю

3

Залікове заняття

 

Разом

33

 

 

ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

КУРСОВА РОБОТА

  1. Динаміка та причини смертності серед населення працездатного віку в м. Чернівці.
  2. Динаміка та причини малюкової смертності в Чернівецькій області.
  3. Порівняльна оцінка динаміки народжуваності в районах Чернівецької області (Путильський, Заставнянський, Хотинський).
  4. Вивчення захворюваності на ГРВІ серед студентів БДМУ.
  5. Динаміка та причини захворюваності на СНІД серед молоді (18 – 25 років) Буковини.
  6. Вивчення причин збільшення захворюваності на туберкульоз серед міського населення в Чернівецькій області.
  7. Вивчення причин зниження якості медичної допомоги в Україні.
  8. Динаміка та причини захворюваності на ССЗ з тимчасовою втратою працездатності серед працюючого населення Буковини.
  9. Порівняльна оцінка динаміки смертності серед міського та сільського населення в Чернівецькій області.
  10. Причини виникнення та темпи розвитку захворюваності дихальної системи на заводі “Кварц”.
  11. Вивчити ефективність щеплень проти правцеву вакциною серед населення м. Чернівці.
  12. Вивчити розповсюдженість корости в дошкільних і шкільних закладах м. Чернівці.
  13. Вивчити причини збільшення захворюваності на сифіліс серед міського населення Буковини

 

МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль засвоєння тем здійснюється на семінарських заняттях відповідно до конкретних цілей, шляхом:

-     тестового контролю;

-      усного опитування;

-      захисту курсових робіт (рефератів).

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ

При засвоєнні заліку «Біостатистика» студент може отримати за поточний контроль кожної теми від 0 до 38 балів.

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу та складає 0-10 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні «Біостатистика» становить 200 балів.

Підсумковий заліковий контроль зараховується студентам, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали при вивчені модуля не менше 120 балів.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового залікового контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні заліку, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 190 балів, за результатами самостійної роботи студента – 10 балів.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали, як приклад, таким чином:

Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість  практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання

"5"

"4"

"3"

"2"

Залік

1 (№1-5)

5

38

31,5

25

0

10

125

Вага кожної теми у межах одного модуля в балах має бути однаковою.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Підсумковий бал за поточну діяльність визнається як арифметична сума балів за кожне заняття та за індивідуальну роботу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента. 38 балів х 5 тем = (190 бали + 10 балів за індивідуальну роботу = 200 балів).

            Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "З", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу студента. 25 балів х 5 тем = (125 балів + 6 балів за індивідуальну роботу = 131 балів).

Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише за умов успішного їх виконання та захисту.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їхнього обсягу та значимості, але не більше 10 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом на заняттях під час поточної навчальної діяльності. В жодному разі загальна сума балів за поточну навчальну роботу і виконання індивідуальних завдань діяльність не може перевищувати 200 балів.

Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. У зв'язку з відсутністю підсумкового контролю з навчальної дисципліни, види самостійної роботи студентів не повинні передбачати самостійне вивчення студентами окремих тем занять.

Оцінювання дисципліни

Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою: «зараховано», «не зараховано».

На останньому тематичному навчальному занятті з дисципліни після закінчення розбору теми заняття, викладач навчальної групи оголошує суму балів, яку кожен студент групи набрав за результатами поточного контролю та за виконання індивідуальних завдань (якщо такі наявні).

Студент отримує оцінку «зараховано», якщо він виконав всі види робіт, передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни, відвідав всі навчальні заняття – лекції, практичні (семінарські), визначені тематичним планом з відповідної дисципліни (при наявності пропусків – своєчасно їх відпрацював), набрав загальну кількість балів при вивченні навчальної дисципліни не меншу, ніж 125.

Студент отримує оцінку «не зараховано», якщо студент має невідпрацьовані пропуски навчальних занять (практичних, семінарських та лекцій) і кількість балів за поточний контроль менша ніж мінімальна.

Оцінка «зараховано» і «не зараховано» вноситься викладачем до залікової відомості (Форма № Н-5.03-3), «Індивідуального навчального плану студента», «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів» та «Залікової книжки».

Залікова відомість надається до деканату в день проведення заліку або наступного дня.

Студенту, який отримав оцінку «не зараховано» декан факультету видає направлення на ліквідацію академічної заборгованості з дисципліни.

Відпрацювання занять і підвищення балів студентами за направленням деканату повинно відбуватись в установленому порядку під час відпрацювань за графіком кафедри. Після відпрацювань пропущених занять деканат повинен видати студенту залікову відомість, в яку викладач вносить відмітку про складання заліку.

Отримання оцінки «зараховано» з семестрових дисциплін, викладання яких закінчується заліком, є обов'язковою умовою переводу студента на наступний семестр (рік) навчання.

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS

Студенти, які навчаються на одному факультеті, курсі, за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

«А»

Найкращі 10 % студентів

«В»

Наступні 25 % студентів

«С»

Наступні 30 % студентів

«D»

Наступні 25 % студентів

«Е»

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів відповідного курсу та факультету, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але які не отримали оцінку «зараховано». Ця категорія студентів має право на перескладання заліку.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з дисципліни, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення дисципліни.

Студенти, які набрали кількість балів з дисципліни, що відповідає оцінці «не зараховано» (за рейтингом деканату оцінки «FX», «F»), не вносяться до переліку студентів, що ранжуються в деканатах, навіть після перескладання заліку з дисципліни і отримання оцінки «зараховано». Такі студенти після перескладання автоматично в рейтингах деканатів отримують оцінку «Е».

Результати ранжування студентів з дисциплін, вивчення яких завершується заліком, не враховуються при нарахуванні стипендії.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова література

  1. Біостатистика / за заг. ред. В.Ф. Москаленка. – К.: Книга плюс, 2009. – 184 с.
  2. Соціальна медицина і організація охорони здоров¢я (для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів України ІV рівня акредитації) / за заг. ред. Москаленка В.Ф. – К.: Книга плюс, 2010. – 328 с.
  3. Соціальна медицина та організація охорони здоров¢я / під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.
  4. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / за ред. Ю.В. Вороненка – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 316 с.
  5. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / за ред.  Ю.В. Вороненка. – К.: “Здоров’я”, 2002. – 359 с.

Допоміжна література

  1. Громадське здоров’я / за ред. В.Ф. Москаленка. – Вінниця, «Нова книга». – 2012. – 560 с.
  2. Альбом А., Норелл С. Введение в современную эпидемиологию. – Таллинн, 1996. – 122 с.
  3. Власов В.В. Введение в доказательную медицину. – М.: Медиа Сфера, 2001. – 392 с.
  4. Герасимов А.Н. Медицинская статистика. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. – 480 с.
  5. Гланц С. Медико-биологическая статистика. – М.: Практика, 1999. – 459 с.
  6. Зайцев В.М., Лифляндский В.Г., Маринкин В.И. Прикладная медицинская статистика. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. – 432 с.
  7. Лакин Г.Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. Вузов − 4-е изд., перераб. и доп. − М.: Высш. шк., 1990. − 352 с.
  8. Лехан В.М., Вороненко Ю.В. та ін. Епідеміологічні методи вивчення неінфекційних захворювань (для ВМНЗ III - IV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ, Київ, 2004.
  9. Общая теория статистики: Учебник / Под ред. чл.-корр. РАН И.И. Елисеевой. − 4-е изд., перераб. и доп. − М.: Финансы и Статистика, 2000. − 480 с.
  10. Основи епідеміології: Вступ до прикладної епідеміології та біостатистики / наук. ред. пер. Солоненко І. – К.: Основи, 1997. – 501 с.
  11. Основи доказової медицини / за редакцією М.П. Скакун. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.
  12. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. – М.: Медиа Сфера, 2002. – 312 с.
  13. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 256 с.
  14. Теория статистики: Учебник / Под ред. проф. Р.А. Шмойловой. − 3-е изд., перераб. − М.: Финансы и статистика, 2001. − 560 с.
  15. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины. – М.: Медиа Сфера, 1998. – 352 с.

 

 

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

  1. Теорія та поняття статистичного спостереження, етапи його проведення.
  2. Дизайн клінічних досліджень. Джерела статистичної інформації.
  3. Дизайн клінічних досліджень. Контрольна група. Сліпота дослідження.
  4. Види дизайну клінічних досліджень. Етика проведення досліджень.
  5. Необхідний розмір вибірки. Критерії включення та виключення.
  6. Вибір об’єкту дослідження, поняття рандомізації та стратифікації.
  7. Групування статистичних даних. Види групувань. Кодування та шифрування статистичних даних.
  8. Статистичні таблиці, їх характеристика, види, правила побудови.
  9. Вибіркове спостереження як джерело статистичної інформації. Вимоги до вибірки.
  10. Види статистичного спостереження за часом. Проспективні та ретроспективні дослідження.
  11. Види статистичного спостереження за повнотою обліку. Поняття генеральної та вибіркової сукупності.
  12. Методи збирання статистичного матеріалу. Правила складання запитальників. Відкриті та закриті питання.
  13. Абсолютні дані, відносні величини, їх практичне значення.
  14. Графічні методи аналізу даних. Види діаграм, правила їх побудови.
  15. Показники співвідношення та наочності, методика їх розрахунку та методичні основи застосування для аналізу даних.
  16. Інтенсивні та екстенсивні показники, методика їх розрахунку та методичні основи застосування для аналізу даних.
  17. Середні величини в клінічних та епідеміологічних дослідженнях, їх види, практичне значення, методи розрахунку.
  18. Поняття варіації, її значення. Мінливість параметрів сукупності, методи оцінки.
  19. Показники варіації: середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
  20. Нормальний розподіл чисел. Правило трьох сигм. Амплітуда варіаційного ряду.
  21. Аналіз та оцінка результатів у пов’язаних сукупностях, критерій знаків, критерій Вілкоксона.
  22. Перевірка статистичної гіпотези для незалежних вибірок. Критерій відповідності Хі-квадрат, його оцінка та практичне застосування.
  23. Обґрунтування випадків використання непараметричних методів оцінки вірогідності, їх значення.
  24. Оцінка вірогідності різниці: критерій Ст’юдента, методика розрахунку, його оцінка, типові помилки використання.
  25. Середня похибка середньої та відносної величини, довірчий інтервал.
  26. Функціональний та кореляційний зв’язок. Види коефіцієнтів кореляції.
  27. Кореляційно-регресійний зв’язок. Напрям та сила зв’язку.
  28. Кореляційно-регресійний зв’язок. Парний та множинний коефіцієнти кореляції.
  29. Регресійний аналіз, коефіцієнт регресії, рівняння регресії. Використання регресійного аналізу для прогнозування.
  30. Коефіцієнт лінійної кореляції, його оцінка, характеристика та особливості використання.
  31. Коефіцієнт рангової кореляції, його оцінка, характеристика та особливості використання.
  32. Методи стандартизації, етапи прямого методу стандартизації.
  33. Практичне значення методу стандартизації, оцінка стандартизованих показників.
  34. Етапи прямого методу стандартизації. Правила вибору та розрахунку стандарту.
  35. Види рядів динаміки. Основні правила побудови та аналізу динамічних рядів. Вирівнювання динамічних рядів. Метод ковзної середньої.
  36. Вирівнювання динамічних рядів. Метод усереднення по лівій та правій половині.
  37. Основні показники аналізу динамічних рядів. Методика розрахунку та оцінки.
  38. Аналіз динаміки медико-соціальних явищ для подальшого прогнозування, поняття про екстраполяцію та інтерполяцію.
  39. Поняття про ризик в епідеміологічних дослідженнях. Поняття про фактори ризику. Основні фактори ризику, що впливають на громадське здоров'я.
  40. Показники абсолютного та відносного ризику, методика їх розрахунку та аналізу.
  41. Поняття про шанс в епідеміологічних дослідженнях. Показник відношення шансів, методика розрахунку та аналізу.
  42. Клінічна епідеміологія. Основні принципи та положення. Ієрархія доказовості клінічних досліджень.
  43. Поняття про нульову гіпотезу. Перевірка статистичної гіпотези. Похибки першого та другого роду.
  44. Скринінг. Основні характеристики скринінгових тестів. Специфічність та чутливість скринінгового тесту.
  45.  Емпіричні та експериментальні епідеміологічні дослідження. Когортні дослідження та дослідження випадок-контроль.
  46. Доказова медицина. Історія, основні положення, області застосування. Тріада доказової медицини. Кокранівське співробітництво.
  47. Типи даних. Поняття про шкали вимірювання. Мета-дані. Поняття про систематичні огляди та мета-аналіз.
  48. Предмет і завдання медичної статистики. Організація служби медичної статистики в Україні. Завдання інформаційно-аналітичного відділу закладу охорони здоров’я. Поняття про облікову та звітну документацію.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточна навчальна діяльність

Кількість балів

Тема 1

38

Тема 2

38

Тема 3

38

Тема 4

38

Тема 5

38

Самостійна робота

10

Разом

190

Разом балів

200

 

Конвертація кількості балів з дисципліни

в оцінки за шкалами ECTS та 4-бальною (традиційною)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується в 4-бальну (традиційну) шкалу таким чином: 

Бали з дисципліни

Оцінка за 4-бальною шкалою

від 180 до 200 балів

«5»

від 150 до 179 балів

«4»

від 120 до 149 балів

«3»

менше 120 балів

«2»

 

 

JoomShaper