інформація для 6 курсу

Розклад

практичних занять

 з гігієни та екології,охорони праці в галузі,

соціальної медицини та ООЗ для студентів 6 курсу

 медичних факультетів №1,№2,№3 (спеціальність - «Лікувальна справа») та №4(спеціальність – «Педіатрія») на ХІ семестр 2017-2018 н.р.

акад. груп

Гігієна та екологія

(6 днів)

Охорона праці в галузі

(2 дні)

Соціальна медицина та ООЗ

(7 днів)

18

5,6,7,8,9,12.09

1,2.09

13,14,15,16,19,20,21.09

25

12,15,16,19,20,21.09

13,14.09

1,2,5,6,7,8,9.09

43

14,15,16,19,20,21.09

12,13.09

1,2,5,6,7,8,9.09

3п

21,22,23,26.09

27,28.09

15,16,19,20.09

4

22,23,26,29,30.09,3.10

27,28.09

4,5,6,7,10,11,12.10

5

3,4,5,6,7,10.10

11,12.10

22,23,26,27,28,29,30.09

28

23,26,27,29,30.09,3.10

22,28.09

4,5,6,7,10,11,12.10

42

5,6,7,10,11,12.10

3,4.10

22,23,26,27,28,29,30.09

49

26,27,28,29,30.09,3.10

22,23.09

4,5,6,7,10,11,12.10

13

17,18,19,21,24,25.10

13,20.10

26,27,28,31.10,1,2,3.11

41

18,19,20,21,24,25.10

13,17.10

26,27,28,31.10,1,2,3.11

46

27,28,31.10, 1,2,3.11

25.26.10

13,17,18,19,20,21,24

11

21,24,25,28,31.10,1.11

26,27.10

2,3,4,7,8,9,10.11

21

28,31.10,1,2,4,7.11

3,8.11

9,10,11,14,15,16,17.11

27

8,11,14,15,16,17.11

9,10.11

28,31.10,1,2,3,4,7.11

2п

14,16,17,18.11

11,15.11

21,22,23,24.11

10

18,21,24,25,28,29.11

22,23.11

30.11,1,2,5,6,7,8.12

45

18,21,22,23,24,25.11

28,29.11

30.11,1,2,5,6,7,8.12

15

2,5,8,9,12,13.12

6,7.12

14,15,16,19,20,21,22.12

20

13,14,15,16,19,20.12

21,22.12

2,5,6,7,8,9,12.12

47

2,5,6,7,8,9.12

12,13.12

14,15,16,19,20,21,22.12

3

9,12,13,14,16,19.12

15,20.12

21,22,23,26,27,28,29.12

12

23,26,27,28,29.12

Цикл провести за 5 днів.

ХІІ семестр

ХІІсеместр

23

ХІІ семестр

ХІІ семестр

23,26,27,28,29.12

Цикл завершити у ХІІ семестрі

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №1, 2, 3 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА»

 

№з/п

 

Тема практичних занять

Кількі-сть годин

Кількість оцінок

днів цикла

 

1.

Основна медична документація лікувально-профілактичного закладу та лікаря загальної практики (сімейного лікаря).

 

4,0

 

2

 

 

 

1-й день

 

2.

Оцінка здоров’я населення на підставі комплексу статистичних показників: народжуваності, фізичного розвитку, захворюваності та інвалідності, смертності (дожиття)

 

 

4,0

 

 

2

 

3.

Використання статистичної інформації для оцінки діяльності медичних закладів: обсяг і доступність медичної допомоги; якість та ефективність медичної допомоги.

 

4,0

 

2

 

 

 

2-й день

 

 

4.

Організація первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (висококваліфікованої) лікувально-профілактичної допомоги населенню: загальна диспансеризація населення; диспансеризація хворих.

 

 

4,0

 

 

2

 

5.

Методика проведення медико-соціальної експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності в роботі різних лікувально-профілактичних закладів.

 

4,0

 

2

3-й день

6.

Організація медичної допомоги в умовах паліативного медичного закладу « Хоспіс».

2,0

1

Підсумковий модульний контроль

2,0

 

4-й день

7.

Методи дослідження ринку та засади маркетингу в охороні здоров’я.

4,0

2

8.

Методика розрахунку страхового тарифу  при медичному страхуванні.

4,0

2

 

5-й день

9

Методи ціноутворення, регулювання цін та оплата праці медичних працівників в охороні здоров’я.

4,0

2

 

10.

Методика визначення медичної, соціальної та економічної ефективності діяльності закладів охорони здоров’я.

 

4,0

 

2

 

6-й день

 

11.

Методика проведення фінансового аналізу господарської діяльності медичних закладів та удосконалення їхньої роботи.

 

4,0

 

2

 

12.

Методи планування в системі охорони здоров’я,  складання бізнес-плану при організації підприємницької діяльності.

 

4,0

 

2

 

7-й день

Підсумковий модульний контроль

2,0

6 курс, « Лікувальна справа»

1 модуль – 5 тем – 11 оцінок

«5» – 10 балів

«4» –  8 балів

«3» –  6 балів

Індивідуальна робота

«5» – 10 балів

«4» –  8 балів

«3» –  6 балів

Підсумковий модуль

«5» – 80 балів

«4» –  65 балів

«3» –  50 балів

6 курс, « Лікувальна справа»

2 модуль – 6 тем – 12 оцінок

«5» – 10 балів

«4» –  8 балів

«3» –  6 балів

 

Індивідуальної роботи

немає

Підсумковий модуль

«5» – 80 балів

«4» –  65 балів

«3» –  50 балів

           

 

           

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ №4 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ПЕДІАТРІЯ»

 

№з/п

 

Тема практичних занять

Кількі-сть годин

Кількість оцінок

 

1.

 Оцінка стану здоров’я населення на основі комплексу статистичних показників

2,0

1

 

2.

Методи вивчення та оцінки показників репродуктивного здоров’я населення

2,0

1

 

3.

Використання статитичної інформації для оцінки діяльності медичних закладів. Медична документація лікуваьно-профілактичного закладу та лікаря загальної практики (сімейного лікаря).

2,0

1

 

 

4.

 Організація надання первинної медичної допомоги населенню. Організація надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (висококваліфікованої) лікувально-профілактичної допомоги населенню

2,0

1

 

5.

Методика проведення медико-соціальної експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності в роботі різних лікувально-профілактичних закладів.

2,0

1

6.

Організація медичної допомоги невиліковним (інкурабельним) хворим в умовах паліативного медичного закладу «Хоспіс»

2,0

1

Підсумковий модульний контроль

2,0

7.

Розробка шляхів удосконалення економічного механізму в системі охорони здоров’я. Методи планування в системі охорони здоров’я.

2

1

8.

Методи дослідження ринку охорони здоров’я. Засади маркетингу в сфері охорони здоров’я.

2

1

9

Методика складання бізнес-плану при організації підприємницької діяльності в сфері охорони здоров’я. Методика фінансового планування діяльності медичних закладів.

2

1

 

10.

Методи оплати постачальників медичних послуг. Методи ціноутворення і регулювання цін в системі охорони здоров’я.

2

1

 

11.

Методика розрахунку страхового тарифу при добровільному медичному страхуванні. Методи економічної оцінки  в сфері охорони здоров’я.

2

1

 

12.

Методика визначення медичної, соціальної і економічної ефективності діяльності закладів охорони здоров’я.

2

1

13.

Методика проведення фінансового аналізу господарської діяльності медичного підприємства.

2

1

Підсумковий модульний контроль

2,0

6 курс, «Педіатри»

1 модуль – 6 тем – 6 оцінок

«5» – 18 балів

«4» – 15 балів

«3» – 12 балів

Індивідуальна робота

«5» – 10 балів

«4» – 8 балів

«3» – 6 бали

Підсумковий модуль

«5» – 80 балів

«4» – 65 балів

«3» – 50 балів

6 курс, «Педіатри»

2 модуль – 7 тем – 7 оцінок

«5» – 16 балів

«4» – 13 балів

«3» – 10 балів

Індивідуальна робота

«5» – 8 балів

«4» – 6 балів

«3» – 4 бали

Підсумковий модуль

«5» – 80 балів

«4» – 65 балів

«3» – 50 балів

 

           

 

       

 

 

Методичне забезпечення.  Контрольні питання.

  1. Охорона материнства та дитинства в Україні. Основні заклади. Наступність в роботі лікувально-профілактичних закладів, які надають допомогу дітям та дорослим.
  2. Поглиблений аналіз захворюваності з тимчасовою непрацездатністю за картами особливого обліку.
  3. Законодавство України з охорони здоров’я. Професійні права та обов’язки лікаря.
  4. Пологовий будинок: структура, задачі. Наступність в роботі поліклініки та жіночої консультації.
  5. Рівень якості роботи лікаря та  способи  його визначення.
  6. Профілактичні напрями в діяльності охорони здоров’я.
  7. Основні кількісні та якісні показники роботи дитячого стаціонару. Нові якісні показники на етапі переходу лікувальних закладів на госпрозрахунок.
  8. Медичне страхування, види. Медичне страхування в Україні.
  9. Статистика здоров’я населення. Основні групи показників.
  10. Санітарно-протиепідемічна робота лікаря шкільного і дошкільного закладів
  11. Народжуваність населення. Основні показники та особливості їх аналізу.
  12. Здоровий спосіб життя. Роль медичних працівників у пропаганді  здорового способу життя.
  13. Статистика охорони здоров’я. Основні групи показників.
  14. Направлення хворого на МСЕК: документація, зв'язок МСЕК та поліклініки.
  15. Форми участі громадськості в охороні та зміцненні здоров’я населення. Роль дільничного лікаря.
  16. Основна первинно-облікова документація дільничного терапевта. Паспорт лікарської дільниці, призначення.
  17. СЕС, її структура, форми зв’язку СЕС з лікувально-профілактичними закладами.
  18. Зміст програми та плану статистичного дослідження. Поняття про вибіркове спостереження та облікові ознаки.
  19. Правила порівняння показників у статистичних дослідженнях.
  20. Облік і спостереження хворих з новоутвореннями.
  21. Організація  медичної допомоги  вагітним і дітям  в сільській  місцевості.
  22. Моделі госпрозрахунку в ринкових умовах господарювання закладів охорони здоров’я.
  23. Методи стандартизації у статистичних дослідженнях.
  24. Облік травм в лікарській практиці. Види травматизму, заходи щодо його зниження.
  25. Відносні величини. Використання їх в аналізі здоров’я населення. Способи визначення  достовірності відносних показників.
  26. Середні величини, їх застосування у вивченні здоров’я дитячого населення. Оцінка достовірності середніх величин.
  27. Поняття про первинну медико-санітарну допомогу  населенню.
  28. Талони амбулаторного пацієнта (ф. 025-6/о; 025-7/о) та правила їх заповнення.
  29. Поняття про категорії складності лікування, клініко-статистичні групи та коефіцієнти складності.
  30. Графічне зображення показників у статистичних дослідженнях. Основні вимоги до графічних зображень.
  31. Організація експертизи тимчасової непрацездатності у лікувально-профілактичних закладах. ЛКК та її функції.
  32. Поняття про коефіцієнт трудової участі. Форми заохочення праці лікарів.
  33. Здоров’я населення,  методи його вивчення та оцінки.
  34. Правила видачі листків непрацездатності за різними видами втрати працездатності. Особливості видачі лікарняних листків особам із зон радіаційного забруднення.
  35. Страхова медицина. Умови переходу до страхової медицини в Україні.
  36. Правила видачі листків непрацездатності батькам за захворюваннями дітей. Порядок реєстрації та обліку.
  37. Методи та методики соціально-медичних досліджень.
  38. Правила видачі   листків непрацездатності при травмах, порядок  їх обліку та реєстрації.
  39. Правила видачі листків непрацездатності за вагітністю, пологами та у зв’язку з абортами.
  40. Хронічні неспецифічні хвороби органів дихання як соціально-медична проблема. Особливості диспансерного нагляду за цими хворими.
  41. Правила видачі листків непрацездатності по догляду  за хворим дорослим та дитиною.
  42. Задачі та організація роботи відділення профілактики поліклініки. Долікарський, анамнестичний та оглядовий кабінети.
  43. Реформування дільничної служби в Україні.
  44. Медична етика та деонтологія. Клятва лікаря.
  45. Сімейний лікар, функції та документація.
  46. Економічні експерименти в охороні здоров’я, проблеми та досягнення. Економічні моделі впливу на споживача медичних  послуг.
  47. Переписи населення в практиці дільничних лікарів. Проблеми відтворення населення в Україні.
  48. Природний рух населення та його значення в оцінці здоров’я населення.
  49. Iнвалідність та її причини, основні показники. Реабілітація інвалідів.
  50. Звіт лікувально-профілактичного закладу та основні його розділи. Правила складання звіту та основна документація, що залучається з цією метою.
  51. Аналіз та оцінка роботи допоміжних служб поліклініки і стаціонару. Особливості роботи цих служб в умовах госпрозрахунку.
  52. План роботи лікарні та методика його складання. Особливості планування  в ринкових умовах господарювання.
  53. Соціальна, економічна та медична ефективність. Поняття про інтегральну оцінку роботи лікувально-профілактичних закладів.
  54. Міжнародна класифікація хвороб, травм та причин смерті. Її теоретичне та практичне значення.
  55. Методика складання кошторису ЛПЗ. Основні статті кошторису та методика їх розрахунку. Класифікаційні коди господарських витрат.
  56. Проблеми вивчення захворюваності населення. Поняття про “захворюваність”, “хворобливість”, “патологічну ураженість” населення.
  57. Управління охороною здоров’я в Україні на державному та територіальному рівнях.
  58. Дільничний принцип організації медичної допомоги населенню. Сімейний лікар як найвища форма реалізації дільничного принципу в охороні здоров’я.
  59. підвищення кваліфікації та атестація медичних працівників. Форми атестації.
  60. Територіальне медичне об’єднання (ТМО): структура, особливості фінансування.
  61. Організація санаторно-курортної допомоги населенню в Україні в сучасних умовах. Правила направлення хворих на санаторно-курортне лікування.
  62. Планування соціально-медичного дослідження. Поняття про кількісну та якісну репрезентативність. Способи визначення обсягу вибірки.
  63. Державна, регульована та приватна форма страхування здоров’я населення.
  64. Аналіз захворюваності з тимчасовою непрацездатністю в лікарській практиці.
  65. Перехід охорони здоров’я до ринкових методів господарювання. Проблеми, задачі.
  66. Види статистичних таблиць. Правила їх побудови, використання  в практичній роботі лікаря-педіатра.
  67. СНIД та венеричні захворювання як соціально-медична проблема.
  68. Організація та форми роботи дільничного лікаря.
  69. Міська поліклініка: структура, функції. Перебудова роботи поліклініки у ринкових умовах господарювання.
  70. Методи кореляції та регресії, їх використання в оцінці фізичного розвитку дітей і підлітків.
  71. Екологічний контроль за станом навколишнього середовища. Проблеми перебудови санепідслужби в Україні.
  72. Вікові особливості смертності населення.
  73. Діагностичні центри та їх роль у покращанні медичного обслуговування населення.
  74. Система обліку епідемічних та найважливіших неепідемічних захворювань.
  75. Організаційні основи функціонування медичного страхування. Страхові організації, страхові компанії, територіальні та національні фонди медичного страхування.
  76. Роль страхових організацій у впровадженні страхової медицини, контроль за якістю та кількістю надання медичної допомоги застрахованим.
  77. Функціональна перебудова охорони здоров’я в умовах впровадження страхової медицини.
  78. Акредитація та ліцензування лікувально-профілактичних закладів припереході до страхової медицини.
  79. Фінансування поліклінік та стаціонарів в умовах страхової медицини.
  80. Контроль за якістю та кількістю надання медичної допомоги в поліклініці та стаціонарі
  81. Оплата праці сімейних лікарів та спеціалістів поліклінік і стаціонарів.
  82. Сутність фінансового аналізу в охороні здоров’я.
  83. Фінансовий стан медичного підприємства та механізми його оцінки.
  84. Дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності медико-виробничих комплексів.
  85. Зміст медичного страхування. Види медичного страхування та особливості їх організації.
  86. Економічний аналіз систем медичного страхування деяких розвинутих країн.
  87. Місце і роль лікаря загальної практики в системі медичного страхування.
  88. Організація контролю якості медичних послуг в умовах страхової медицини. Фінансова надійність страховика. Страхові резерви.
  89. Методика визначення страхового тарифу.
  90. Критерії оцінки результативності економічного аналізу в охороні здоров’я: «витрати-результативність», «витрати-вигода», «витрати-корисність».
  91. Обмеження економічного аналізу в охороні здоров’я. Оцінка програм і медичних втручань з метою прийняття управлінських рішень. Визначення і аналіз фінансового стану медичного закладу.
  92. Визначення основних показників результативності фінансової діяльності медико-виробничих підприємст
  93. Показники і критерії медичної ефективності діяльності закладів охорони здоров’я. Соціальна ефективність, її критерії.
  94. Визначення і аналіз економічної ефективності діяльності закладів охорони здоров’я. Економічний ефект і економічна ефективність. Прямі витрати та непрямі втрати.

 

        

 

Основна облікова та звітна медична документація лікувально-профілактичного закладу, лікаря-педіатра та сімейного лікаря.

 

  1. Всі медичні документи за переліком методичних вказівок, затверджені МОЗ України 25.12.1999 р.
  2. Облiковi групи захворюваноcтi, оcновнi документи.
  3. Захворюванicть з тимчаcовою втратою непрацездатноcтi та методика її розрахунку.
  4. Рiзновиди тимчаcової непрацездатноcтi.
  5. Cтруктура причин тимчаcової непрацездатноcтi.
  6. Методика розрахунку показникiв захворюваноcтi з тимчаcовою втратою працездатнicтю.
  7. Лиcток непрацездатноcтi. 
  8. I єтап. Cмертнicть по вiкових групах cеред мicького та ciльcького наcелення.
  9. II  єтап. Вiковi cтандартизацiї наcелення.
  10. III єтап. Розрахунки cтандартизованих коефiцiєнтiв.
  11. Розрахунок стандартизованих показникiв cмертноcтi наcелення.
  12. Cтандартизованi показники летальноcтi у лiкарнях А i Б.
  13. Розрахунок cтандартизованих показникiв захворюваноcтi на злоякicнi пухлини (прямий cпоciб).
  14. Показники летальноcтi в 2-х лiкарнях.
  15. Види тимчасової непрацездатності.
  16. Облік випадків тимчасової непрацездатності у поліклініці та на підприємстві.
  17. Перелік документів МСЕК.
  18. Захворюванicть з тимчаcовою втратою непрацездатноcтi та методика її розрахунку.
  19. Рiзновиди тимчаcової непрацездатноcтi.
  20. Cтруктура причин тимчаcової непрацездатноcтi.
  21. Методика розрахунку показникiв захворюваноcтi з тимчаcовою втратою працездатноcті.
  22. Лиcток непрацездатноcтi.
  23. Види тимчасової непрацездатності.
  24. Облік випадків тимчасової непрацездатності у поліклініці та на підприємстві.

 

 

а) Аналіз роботи лікувально-профілактичних закладів по даних річних звітів.

б) Основні кількісні та якісні показники роботи ліку­вально-профілактичних закладів.

в) Прийняття управлінських рішень.

  1. Загальна схема звіту ЛПЗ.
  2. Провідні документи, що використовуються для підготовки звіту ЛПЗ.
  3. Провідні показники, що використовуються для аналізу роботи ЛПЗ.
  4. Алгоритм визначення якоcтi роботи  лiкаря.
  5. Оcновнi функцiї дiльничного лікаря-терапевта.
  6. Органiзацiя амбулаторно-полiклiнiчної допомоги наcеленню.
  7. Органiзацiя cтацiонарної допомоги наcеленню.
  8. Методика визначення якоcтi дiагноcтики та якоcтi лiкування хворих в полiклiнiцi, cтацiонарi, в вiддiленнi.
  9. Організація медико-санітарної допомоги сільському населенню.
  10. Розрахункові нормативи потреб міського населення в амбулаторно-поліклінічному обслуговуванні.
  11. Розрахункові нормативи лікарських ліжок.
  12. Планування медичної допомоги.
  13. Планування здоровохорони.

 

ОСНОВНА ОБЛІКОВО–СТАТИСТИЧНА МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПОЛІКЛІНІКИ, АМБУЛАТОРІЇ СІМЕЙНОГО ТИПУ ТА СТАЦІОНАРУ

 

Медична карта стаціонарного хворого ф. №003/о

Листок лікарських призначень ф. № 003-4/о

Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару ф. № 007/о

Журнал запису оперативних втручань в стаціонарі ф. № 008/о

Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару ф. № 066/о

Історія пологів ф. №096/о

Карта розвитку новонародженого ф. № 097/о

Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома ф. № 003-2/о

Медична карта амбулаторного хворого ф. № 025/о

Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів ф. № 025-2/о

Талон на прийом до лікаря ф. № 025-4/о

Талон амбулаторного пацієнта ф. № 025-6/о

Талон амбулаторного пацієнта (скорочений варіант) ф. № 025-7/о

Контрольна карта диспансерного нагляду ф. №030/о

Карта профілактичних щеплень ф. № 063/о

Журнал обліку профілактичних щеплень ф. № 064/о

Карточка попереднього запису на прийом до лікаря ф. № 040/о

Санаторно-курортна карта ф. № 072/о

Індивідуальна карта вагітної і породіллі ф. № 111/о

Історія розвитку дитини ф. № 112/о

Карта обліку диспансеризації ф. № 131/о

Журнал реєстрації листків непрацездатності ф. № 036/о

Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення ф. № 058/о

Журнал обліку інфекційних захворювань ф. № 060/о

Направлення на МСЕК ф. №088/о

Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу ф .№ 089/о

Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом трихофітії, мікроспорії, фавуса, корости, трахоми ф. № 089-1/о

Повідомлення про випадок захворювання на сифіліс, гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний мікоплазмоз та трихомоніаз ф. № 089-2/о

Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення ф. № 090/о

Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, профтехучилища, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад ф. № 095/о

Медичне свідоцтво про народження ф. № 103/о-95

Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу ф. № 103-1/о-96

Лікарське свідоцтво про смерть ф. № 106/о-95

Фельдшерська довідка про смерть ф. № 106-1/о-95

Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ф. № 106-2/о-95

Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні (відомості жіночої консультації про вагітну) ф. № 113/о

Журнал обліку померлих ф. № 151/о

Журнал обліку новонароджених ф. № 152/о

Журнал обліку випадків перинатальної смерті ф. № 153/о

 

     

 

 

МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно та вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосовувати види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності: При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали:

Традиційна

оцінка

Конвертація у бали

Модуль  1

Модуль  2

«5»

10

10

«4»

8

8

«3»

6

6

«2»

0

0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при визначенні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу та дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при визначенні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (6*12 =72 бали).

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою та включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Конкретні форми контролю з дисципліни визначаються в робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість  балів підсумкового контролю дорівнює  80.

Модульний підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не  менше 50 балів.

            Оцінювання дисципліни:

            Оцінка з соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я виставляється лише студентам, яким зараховані всі модулі з дисципліни.

            Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середня арифметична кількості балів з модулів дисципліни.

            Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з  дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України тощо.

            Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

 

Оцінювання модуля та дисципліни

Оцінка за модуль визначається як сума підсумкового балу за поточну навчальну діяльність та балу за підсумковий модульний контроль і відображається за 200-бальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за призове місце на міжнародних олімпіадах та ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.

Оцінка за модуль вноситься екзаменатором до «Відомості результатів поточного та підсумкового модульного контролю» (Форма № Н-5.03-2), «Індивідуального навчального плану студента», «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів».

Оцінка з дисципліни вноситься екзаменатором до «Відомісті обліку успішності» (Форма № Н-5.03-1), «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів», «Індивідуального навчального плану студента» та «Залікової книжки».

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у чотирибальну шкалу, так і у шкалу ЕСТS.

Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу НЕ КОНВЕРТУЮТЬСЯ і навпаки.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижченаведено у таблиці.

Оцінка за 200-бальною шкалою

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 180 до 200 балів

«5»

Від 150 до 179 балів

«4»

Від 149 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«3»

Нижче мінімальної кількості балів, якуповинен набрати студент

«2»

Примітка Ці критерії також застосовуються при визначенні оцінки за модуль за необхідності.

Студенти, які навчаються на одному факультеті, курсі, за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

«А»

Найкращі 10 % студентів

«В»

Наступні 25 % студентів

«С»

Наступні 30 % студентів

«D»

Наступні 25 % студентів

«Е»

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами для студентів відповідного курсу та факультету, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни.

Студенти, які одержали оцінки «FХ» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «Е».

Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Оцінка ЕСТS у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ЕСТS та чотирибальна шкала є незалежними.

200-бальна та чотирибальна шкали характеризують фактичну успішність кожного студента із засвоєння навчальної дисципліни. Шкала ЕСТS є відносною, порівняльною, рейтинговою, яка встановлює належність студента до групи кращих чи гірших серед референтної групи однокурсників (факультет, спеціальність). Тому оцінка «А» за шкалою ЕСТS не може дорівнювати оцінці «відмінно», а оцінка «В» - оцінці «добре» тощо. Як правило, при конвертації з багатобальної шкали межі оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» за шкалою ЕСТS не співпадають з межами оцінок «5», «4», «3» за традиційною шкалою.

 

    

 

 

Засоби та методика проведення практично-орієнтованого випускного іспиту з соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я

Випускний іспит із соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я проводиться в ХІІ навчальному семестрі у відповідності до екзаменаційної програми з якою студенти знайомляться на початку навчального року. Екзаменаційна програма обговорюється і затверджується щорічно предметною методичною комісією та центральною методичною комісією.

До початку іспиту на кожного студента готується навчальна характеристика, яка містить результати поточних заліків та підсумкових модульних контролей з загальної гігієни та екології людини, соціальної медицини та організації охорони здоров'я.

Перед проведенням іспиту студенти мають отримати кваліфіковану консультацію екзаменаторів за затвердженим графіком. Крім того, щоденно студент може отримати консультацію у чергового викладача. Для підготовки до іспиту виділена навчальна лабораторія, яка оснащена навчально-методичними матеріалами.

До іспиту допускаються студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану з предметів та склали на позитивну оцінку ліцензійний іспит “Крок-2”.

Іспит проводиться в усній формі шляхом співбесіди екзаменаторів з питань білету, складеного на основі екзаменаційної програми Білет складається з 1 практичної (статистика) та 4 ситуаційних завдань (робота в поліклініці, робота в стаціонарі тимчасова непрацездатність, оформлення документів на померлих).

Оцінювання відповіді студента проводиться за затвердженими критеріями оцінок для державного іспиту з загальної гігієни, соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я.

 

Тематика статистичних завдань:

-  обчислення, оцінка та практичне застосування показників здоров'я населення (демографічних, захворюваності, інвалідності);

- обчислення, оцінка та практичне застосування показників доступності, обсягу та якості амбулаторно-поліклінічної допомоги різним верствам населення;

- обчислення, оцінка та практичне застосування показників доступності, обсягу та якості стаціонарної допомоги різним верствам населення;

- економічні розрахунки.

JoomShaper